На Тернопільщині читачів у селах замість бібліотек обслуговуватимуть бібліобуси

Модель функціонування гуманітарної сфери, яка від радянських часів так і не зазнала істотних змін, щороку яскравіше демонструє свою неефективність. Про те, які зміни чекають сфери культури, медицини та спорту на Тернопільщині в ході реформування, спілкуємося з заступником голови облдержадміністрації Юрієм Юриком.

50% радянських книг в бібліотеках підлягає під закон про декомунізацію

– В якому стані перебуває бібліотечна мережа області, адже не секрет, що в багатьох випадках бібліотеки перетворилися на напівфіктивні структури, послугами яких ніхто не користується?

– Якщо говорити про бібліотечну галузь загалом, вона функціонує в Тернополі та в районних центрах. По селах дуже небагато бібліотек, які виконують свої функції. Прийнято вважати, що бібліотека – це приміщення, тоді як насправді бібліотека – це книжка. І проблема в тому, що ми ще не відійшли від радянського мислення. Система діяла таким чином, що зосереджувалася не на книзі, а на утриманні приміщень.

Фонди сільських бібліотек – це на 80% книги радянських часів, орієнтовно половина з них підлягає під дію закону про декомунізацію, їх вже давно треба було списати.

В рік на бібліотечну галузь в області надходить 65 млн грн з різного рівня бюджетів. При цьому книжок закуповується на 200-300 тис. грн, максимум – на 500 тис. Тобто за роки незалежності ми вклали в галузь 1,5 млрд грн, при цьому у нас немає сучасних книжок.

– Який вихід з цієї ситуації?

– Бібліотечна мережа є в підпорядкуванні місцевих рад. На жаль, нема централізованої вертикалі, яка б давала можливість оперативно провести реформування галузі.

Цього року розпорядженням голови облдержадміністрації була створена робоча група, яка на 80% складалася з працівників бібліотек. Вона співпрацювала з кращими експертами України. Наразі в Україні немає єдиного бачення, як проводити реформування бібліотечної галузі. Наша група напрацювала кілька варіантів, який з них оптимальний і який обирати –  вирішуватимуть на місцях.

Перший варіант – це об’єднання сільських бібліотек з шкільними. Другий – відкриття бібліотечних пунктів. В селах до 300 жителів не обов’язково має бути бібліотека, це може бути бібліотечний пункт при сільській раді. Третій варіант – створення сучасної публічної бібліотеки, яка буде функціонувати як культурно-мистецький центр. Тобто на її базі будуть проводити різні мистецькі заходи, це буде щось середнє між клубом і бібліотекою. Плануємо, що такий центр має бути в кожному районі, також такі центри можна створювати в ОТГ.

Завдяки оптимізації наступного року ми розраховуємо зекономити 7 млн грн. Всі ці кошти будуть вкладені в сучасну українську книгу. Це буде і суттєва підтримка українських книговидавців та авторів.

Паралельно ми працюємо над створенням електронного каталогу. На ці цілі облрада виділила 300 тис. грн, на які закуповуємо українську програму. Вона забезпечить оптимальне використання наявних книжок. Людина зможе зайти на сайт, вибрати книгу і їй цю книгу доставлять якщо не з району, то з області. У нас вже немає школи чи ФАПу без інтернету. Рівень покриття інтернетом населених пунктів щороку зростає.  В рамках медичної реформи у всій країні широкополосним інтернетом буде забезпечено всі населені пункти. Тобто скористатися даною програмою для бажаючих отримати книгу не буде проблемою.

Для доставки книг ми плануємо використовувати шкільні автобуси. Вони цілком можуть паралельно виконувати функцію бібліобуса, як у Франції. І в такий спосіб ми відійдемо від поняття бібліотеки як суто приміщення. Це буде просто, зручно і ефективно.

– За скільки часу реально втілити дану модель?

– До кінця року місцеві ради та територіальні громади мають прийняти рішення щодо оптимізації бібліотечної мережі згідно одного із варіантів. Однієї унікальної моделі не буде. Зрозуміло, частину людей буде вивільнено, адже у нас в бібліотечній галузі працює 25-30% людей пенсійного віку. Тим паче, що зараз бібліотекарі працюють в основному на 0,25 ставки. Зрозуміло, за такі кошти від людини не можливо вимагати якоїсь віддачі.

Наше завдання – щоб бібліотекарі працювали на повну ставку, але при цьому надавали належні послуги.

В 2018 бюджетний рік ми хочемо зайти з новою структурою, розумінням, скільки коштів ми економимо. Приміщення і кадри в нас є. Програму за 2 місяці встановлять і з нового року вона вже працюватиме у тестовому режимі. Шкільних автобусів також достатньо, щоб в режимі їхньої роботи ними передавати книги.

– Чи є бачення, що робити з незавершеною будівлею обласної бібліотеки, яка простоює понад 30 років у центрі Тернополя?

– Нова бібліотека місту та області потрібна. Але щоб її добудувати необхідно 100-150 млн грн. Це дуже велика сума як для одного закладу. Як варіант – співпраця з Тернополем чи з інвестором. Скажімо, якби місто надало приміщення для обласної школи мистецтв та взяло на себе ряд інших проблем, натомість би отримало довгобуд. Або ж інвестор доведе до завершення будівництво, при цьому частину використає для свого бізнесу.

На добудову обласного архіву виділено 27 млн грн з Державного бюджету, очікується, що наступного року його буде здано / фото ТОДА

Але щоб вирішити це питання, насамперед цей об’єкт потрібно перевести з державної власності у  власність області чи міста. Там була проблема із 4 сотими землі через самозахоплення. Нарешті це врегульовано, чекаєм на передачу довгобуду. Наступного року дане питання вийде на фінішну пряму, проведемо громадське обговорення і будемо приймати рішення.

Також чекаємо на здачу будівлі обласного архіву. Виділено 27 млн грн з Державного бюджету, очікуємо, що наступного року його буде здано. Приміщення діючого архіву, яке колись належало церкві, планується передати Тернопільсько-Зборівській єпархії УГКЦ, яка проведе за свої кошти капремонт і в подальшому там планує розмістити начальний заклад та релігійний центр.

Авторитетний сімейний лікар зможе отримувати 40 тис. грн в місяць

– Які новації впроваджуватимуть в області із реалізацією медичної реформи?

– Важливо, що Верховна рада проголосувала закон, який необхідний для провадження медичної реформи. Нардеп від Тернопільщини Володимир Головко у місцевих ЗМІ заявив, що поставлено крапку у безплатній медицині. А коли вона була безкоштовною? І для кого? Якщо для певних  керівників чи депутатів Верховної Ради, то так. А люди платили і платять гроші в лікарнях, й тим самим створюють корупційне середовище, яке потім всі критикують і проти якого виступають.

Новий закон дає можливість створювати у селах сучасні амбулаторії із сучасним обладнанням. На Тернопільщині буде 40 таких амбулаторій. Це будуть заклади, де надаватимуть першу допомогу, проводитимуть якісну діагностику. При цьому сімейний лікар матиме житло і сучасний, адаптований для його роботи автомобіль. Для Тернопільщини на створення амбулаторій у селах передбачено 160-200 млн грн.

Важливим кроком для підняття якості медичних послуг у селах стане запровадження сучасних технологій. Зокрема, буде  впроваджено швидкісний інтернет. Пацієнт та лікар зможуть при потребі проконсультуватися в режимі відеозв’язку із столичними спеціалістами. З наступного року ці технології будуть впроваджені у всіх сільських абмулаторіях. Адже правильна діагностика є надзвичайно важлива.

Будуть впроваджувати електронні бази пацієнтів, в тестовому режимі така вже працює у Збаразькому районі. Електронна картка міститиме дані про те, чим людина хворіла, яке їй назначали лікування, щоб сімейний лікар міг мати інформацію для прийняття подальших рішень.

 Один сімейний лікар на Тернопільщині обслуговуватиме від 1 до 2 тис. пацієнтів. Орієнтовно вартість лікування одного пацієнта складатиме 270 грн в рік. Тобто сімейний лікар зароблятиме 250-500 тис. грн в рік, це орієнтовно 20-40 тис. грн в місяць.

Раніше субвенція приходила на медичний заклад. Тепер приходитиме конкретно на лікаря, залежно від того, скільки людей з ним уклали контракти. Гроші ітимуть за пацієнтом. Якщо людину влаштовує її лікар, вона підписує з ним угоду. Якщо ні – шукатиме іншого. Тобто лікарі, які своєю працею створили собі хорошу репутації, зараз – у виграші. Причому люди можуть укладати угоду і з приватними лікарями.

– Що буде з тими районними лікарнями, які не стали центральними в госпітальних округах? 

– На Тернопільщині створено 4 госпітальні округи. Вони включатимуть у себе всі районні лікарні. Буде одна центральна лікарня, яка надаватиме весь спектр медичних послуг. Три лікарні надаватимуть базову допомогу першого рівня: реанімація, хірургія, акушерство. Частина закладів буде перепрофільована в реабілітаційні заклади, також в кожному окрузі одна з лікарень стане хоспісом. Хоспіси будуть повністю на державному утриманні.

Завдяки реформі ми сконцентруємо фахівців біля сучасного обладнання. Бо якщо взяти флюерографи по області, то їм по 40-50 років, вони більше опромінюють пацієнтів. Необхідно міняти обладнання. Має бути сучасна апаратура в сучасному приміщенні із висококласними працівниками, які отримують достойні зарплату.

Скажімо зараз у районах в пологових працює 10-15 осіб. Вони в середньому приймають 500-600 пологів в рік. А щоб акушер був фаховим, він один має приймати мінімум 300 пологів в рік. Бо дуже важлива практика. Але в нас роками закривали очі на це, ніхто не проводив скорочень, платили зарплату, не думаючи про якість послуги.

А при цьому бракувало коштів, скажімо, на кардіоцентр.  Цього року ми його нарешті відкриєм, буде два ангіографи, в нас проводитимуться відкриті операції на серці. 25 років цього ніхто не зробив. Сусідні обласні центри вже роки мають кардіоцентри. Тернопільщина займає перше місце в Україні за смертністю від сердечних недуг, вмирає орієнтовно 600 осіб в рік. Бо не встигають доїхати до Львова, до Хмельницького, до Рівного. А питання інвалідизації через відсутність в Тернополі кардіоцентру навіть ніхто не піднімав.

Так само потрібно вирішувати питання онкології, яка в нас на другому місці по смертності. 24 тис. онкохворих в області, а ми єдині, хто немає лінійного прискорювача, який забезпечує точну роботу вирізання ракових клітин, що дає можливість швидше вилікувати пацієнта. На це обладнання потрібно 90 млн грн. Провівши роботу з Тернопільськм медуніверситетом, ми домовилися з ректором Михайлом Кордою про співфінансування. Наступного року обладнання таки буде закуплено.

І власне замість скеровувати кошти в приміщення треба перенаправляти їх на обладнання. Скажімо, Яблунівський протитуберкульозний диспансер, в якому 5 працівників обслуговує аж двох пацієнтів, обходиться бюджету у 7 млн грн. Тоді як за ці кошти можна купити 6 сучасних флюерографів. І це лише один заклад. Підніматимемо питання перед облрадою про його перепрофілювання, можливо, зробити на його базі реабілітаційний центр.

Подекуди лікують хвороби, які були актуальні ще минулого століття. Скажімо, є заклад, куди батьки мають віддати дитину для реабілітації через захворювання гастритом. Ми ж розуміємо, що цього ніхто не робить. При цьому кілька медзакладів подібного профілю функціонують, працівники записують туди дітей своїх знайомих, і ця бутафорія в загальному обходиться бюджету у 20 млн грн в рік. Ці гроші ідуть в пісок, на премії і оклади, ми не отримує від збільшення витрат покращення якості послуг. Зрозуміло, що дальше так бути не може.

Нові спортивні об’єкти почали зводити у районах

– Здоров’я нації напряму пов’язане із рівнем спортивної інфраструктури. Що робиться для розвитку спорту в області?

– Тільки по Фонду регіонального розвитку ми цьогоріч на спорт передбачили 21 млн грн,  по фонду соцільно-еокномічного розвитку 10 млн надійде на спортмайданчики та спортзали. І ще 20 млн грн – в рамках угоди з Федерацією футболу України щодо співфінансування 50 на 50% футбольних майданчиків зі штучним покриттям. Таких майданчиків цього року буде в області 16-20. Частину з них здадуть у 2018 році. Раніше такі футбольні майданчики були диковинкою, зараз у нас нема району, де б цього майданчика не було.

Наступного року в Тернополі розпочнуть будівництво сучасного спорткомплексу на 3 тис. глядачів. Окрім залів для ігрових видів спорту в ньому розмістять ДЮСШ з греко-римської боротьби

Також ведеться робота по двох великих об’єктах: водній арені на річці Серет та сучасному спорткомплексі у Збаражі на 300 осіб, який плануємо здати наступного року.

У Козовій заплановано облаштувати спортивний зал та гуртожиток для спортсменів. Минулого року в Козовій відкрили басейн, і це не останній такий об’єкт в області. Робиться все для того, щоб спортивна інфраструктура у районах покращувалася.

Також хочемо створити інтернат у Кременці, який стане базовим для зимових видів спорту. Там унікальні добре збережені трампліни, з Фонду регіонального розвитку розраховуємо отримати 15 млн грн на їх переобладнання. База в Кременці отримала статус бази олімпійського резерву, ТОВ «Україна» передасть трампліни у комунальну власність, після чого буде можливість фінансування цього комплексу із проведенням в подальшому на базі цих трамплінів різноманітних змагань.  Бо державними коштами не було змоги фінансувати об’єкти громадської організації.

Наступного року ставимо амбітне завдання спільно з міською радою Тернополя звести сучасний спортивний комплекс у Тернополі на 3-5 тис. глядачів. Адже наразі сучасного залу для ігрових видів спорту в місті немає. При тому, що в нас є професійні волейбольна команда, гандбольна та баскетбольна. А ті зали, які вони використовують, не відповідають вимогам.

Вже вирішили, що цей центр буде збудовано на стадіоні «Тесктерно», де крім самого закладу буде облаштовано майданчики під відкритим небом, парковку. Розраховуємо цей проект вартістю 60-90 млн грн, втілити впродовж двох років. Думаю, цей центр після здачі дасть серйозний поштовх для розвитку спорту в області.

УНІАН в Google News