Вівторок,
24 жовтня 2017
Наші спільноти

АналітикаЗваба для туристів: у Тернополі відкривають для відвідувачів підземні ходи

У найближчій перспективі Тернопіль може почати асоціюватися в широкого загалу з містичними підземними ходами та екзотичними пам’ятками старовини. Зараз в даному напрямку працюють як активісти, так і місцева влада. Один з об’єктів – катакомбну церкву – задіють навіть попри те, що вона розташована під діючим приміщенням обласної прокуратури.

Улітку в Тернополі з допомогою георадара встановили точне місце розташування підземних ходів, а також натрапили на підземну крипту в Надставній церкві / фото Андрій Кір
Улітку в Тернополі з допомогою георадара встановили точне місце розташування підземних ходів, а також натрапили на підземну крипту в Надставній церкві / фото УНІАН

Про те, що підземні ходи можуть стати принадою для туристів, говорилося роками, однак все залишалося на рівні слів та озвучених ідей. Минулого і цього року, зазначає директор тернопільського Туристично-інформаційного центру Тарас Ковальчук, для реалізації задумів нарешті було зроблено більше, як за всі роки незалежності.

«Ми відкрили доступ до підземель Тернопільського замку. Найактивніша увага до них. Постійно є замовлення для груп. Також зростає зацікавленість до катедрального собору Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці, в якому можна тепер організованою групою потрапити в підземелля та піднятися на один з куполів храму. В перспективі плануємо зробити окремий вхід в підземелля катедри, щоб не заважати прихожанам. А у підземеллі замку – облаштувати музейну кімнату тортур», – поділився планами Тарас Ковальчук.

Повноцінний підземний хід вартуватиме мільйони

У активістів задуми ще глобальніші. Керівник громадської організації City Project Андрій Кір зауважує, що наразі всі підземні ходи не виходять за периметри будівель.

«Ми ж мріємо сполучити катедру з замком або катедру з Надставною церквою. Це буде протяжний захоплюючий  маршрут. Адже людина спуститься під землю в одному місці, а вийде в іншому. В підземеллях хочемо розмістити музейні експонати. Це можуть бути предмети старовини, виявлені під час розкопок. Також будуть задіяні сучасні технології, з допомогою яких зможемо продемонструвати багато цікавого. Для людей така атракція буде захоплюючою», – переконаний Андрій Кір.

Втім, для реалізації такого задуму треба чималі кошти, яких наразі немає. У мерії погоджуються, що протяжний підземний хід може стати неабиякою туристичною принадою, але це – проект не найближчої перспективи.

Під час розкопок біля замку виявили стародавні мури, їх планують накрити склом і облаштувати підсвітку / фото Андрій Кір
Під час розкопок біля замку виявили стародавні мури, їх планують накрити склом і облаштувати підсвітку / фото УНІАН

«З європейського досвіду подібну ідею наймасштабніше реалізували у Кракові. Вони все розрили, облаштували підземний хід і накрили. Цей проект обійшовся їм у 50 млн євро. Ми розуміємо, що окремі фрагменти підземних ходів не такі вже й цікаві. Треба орієнтуватися, щоб цим ходом можна було пройти з одного пункту в інший. Але підземні роботи дуже дорогі. Та й підземні ходи у нас у дуже різному стані. Деякі понищені, деякі забетоновані. Думаю, реально буде якийсь хід прокласти від Надставної церкви до центру через Старий ринок. Але стару розподільчу залу підземних ходів в цьому місці дуже ретельно забетонували в радянські часи. Є хід від «Атріуму» в напрямку катедри, є від колишнього «Каштану» десь в напрямку майдану Волі, який теж, вочевидь, веде в катедру. В перспективі, можливо, почнемо з цих ходів», – каже заступник міського голови Леонід Бицюра.

Минулого року міська рада прийняла міську програму охорони історично-архітектурної спадщини на 2017-2019 роки, яка передбачає фінансування на розкопки, маркування пам’яток та відтворення історичного обличчя міста.

Кошторис програми складає 40 млн грн, з них 5 млн грн буде виділено з міського бюджету, решту коштів заплановано залучити за рахунок грантів.

В підземну церкву під прокуратурою копатимуть окремий вхід

Наразі міськрада вже виграли перший етап в рамках програми транскордонного співробітництва ЄС. Щоб підготувати проектну документацію на другий етап, треба було провести археологічне дослідження. Відтак, цього року з допомогою столичних фахівців геордаром було обстежено 10 погонних кілометрів в центральній частині міста.

Попередньо дослідження підтвердили наявність підземних ходів та залишки історичних споруд. На майдані Волі виявили перехрестя підземних ходів, біля катедри – підземну камеру, підтверджено ходи в районі Старого ринку.

«Тепер, коли ми маємо ці дані, вже можемо зробити кошторис витрат, бо бачимо, що саме будемо робити. Наступного року відкриємо підземну церкву, яка зараз розміщена частково під нинішнім приміщенням обласної прокуратури, де був ліцей при монастирі йосифіток. До неї буде вхід з трав’яного газону між катедрою і прокуратурою. Також є версія, що в цьому ж районі під землею є крипта похованих монашок.

Також облаштуємо розкопані цьогоріч замкові мури. Вже бачимо, що якщо більше відкопувати мури при вході в парк ім. Шевченка і робити їх доступними для відвідувачів, то доведеться переставляти альтанку, змінювати сходи, відкривати мур біля «Шинка». Тоді також треба буде повністю переносити прилеглий до муру літній майданчик цього закладу. Це вже весною будемо робити.

Також неподалік хочемо відкрити постійно діючу локацію народних майстрів: ковалів, гончарів, інших ремісників. Щоб це був музей під відкритим небом. Якщо виграємо другий етап, міська рада буде співфінансувати усі роботи», – розповів про задуми Леонід Бицюра.

Окрім цього перед замком заплановано опустити рівень  землі на 1 м, аби дійти до призамкового дитинця і тамтешньої бруківки. Облаштують і виявлені влітку мури.

«Замкові мури , які раніше були приховані товщою ґрунту, тепер зможуть оглянути всі бажаючі. Люди, які відпочивали на терасах парку, навіть не здогадувалися, що у них під ногами», – зауважує Андрій Кір.

В підземну церкву, що розташована під обласної прокуратурою, усіх бажаючих водитимуть вже наступного року / фото Андрій Кір
В підземну церкву, що розташована під обласною прокуратурою, усіх бажаючих водитимуть вже наступного року / фото УНІАН

За даними Леоніди Бицюри, дані мури накриють склом, до них зроблять підхід, облаштують освітлення.

«Будемо думати і що робити з Надставною церквою, де виявили підземну крипту. Настоятель храму лояльно ставиться до наших задумів, з весни теж проводитимемо роботи. На майдані Волі за сприятливих погодних умов ще цього року хочемо відкрити якийсь з підземних ходів. Будемо копати із зеленого газону, не доведеться тоді нищити доріжки та площу», – каже Леонід Бицюра.

Три підземні зали у замку досі шукають

Ще заплановано провести дослідження та благоустрій 13-метрового колодязя, розташованого між катедрою і ЗОШ №3. Також чимало робіт ще б треба було провести в підземеллях замку.

«Місто було оборонним понад 100 років, війська брали місто, але не брали замок. Аж у 1675 році його захопили. Тоді серйозно пошкодили палац. Після цього місто стало більше торгівельним. Але підземелля нікуди не ділися, їх почали використовувати для торгівлі. Сир, м'ясо, вино зберігали в підземеллях, адже холодильників тоді не було.

У замку є кілька рівнів ходів. Один рівень є під кутом, він замулений, оскільки коли в Тернополі робили озеро, то дно понизили і вода заходить в один з рівнів підземних комунікацій замку. Також в підземеллі ми знайшли перемуровану стіну, що за нею – не знаємо. Треба буде досліджувати.

Є спогади реставраторів, що виявляли якісь двері, за ними – ходи, ними піднімалися наверх. Є згадки про 5 кімнат, виявили 2, де ще 3 – наразі незрозуміло.

Під час Другої світової війни місто було сильно зруйноване, відкривалися підземні ходи. В повоєнні роки їх залили бетоном, бо радянська влада боялася, щоб там не переховувалися воїни УПА, щоб не використало їх місцеве населення, яке було до нової влади налаштоване вкрай негативно. Зараз ми фактично тільки починаємо роботи, бо все це потребує коштів», – розповідає екскурсовод ТІЦ Микола Фурман.

Для втілення усіх задумів влада міста покладає чималі надії на перемогу у другому етапі європейського гранту. Водночас подає проекти і на інші гранти, зокрема американські, які також фінансують подібні задуми.

На бізнес-конференцію – у підземелля

У ТІЦ стверджують, що наразі проведені роботи уже збільшили потік туристів у місто. При цьому Тарас Ковальчук підкреслює: важливим кроком було відкриття для широкого загалу недоступних раніше для широкого загалу принад катедри.

Орієнтовний варіант, як може виглядати територія біля Тернопільського замку після проведення розкопок та завершення усіх робіт / фото Андрій Кір
Орієнтовний варіант, як може виглядати територія біля Тернопільського замку після проведення розкопок та завершення усіх робіт / фото УНІАН

Водночас священики розраховують, що туристи себе поводитимуть у храмі як належно.  

«Стараннями настоятеля храму Ореста Павлівського у катедрі відбувається багато реставраційних робіт, відкрито доступ до вежі та підземелля. Зараз приводимо все до такого стану, щоб люди бачили, чим жили наші предки, що залишила нам історія і могли розповісти про побачене іншим. Але церква хотіла б, щоб ці дві туристичні принади були потрактовані не суто як атракція, адже вони є місцем, де люди моляться Богові. Підземелля і вежа мають безпосереднє відношення до собору. І хотілося, щоб люди себе тут усвідомлювали не стільки туристами, як паломниками. Турист хоче просто побачити, він не дбає про форму одягу і поведінку. Паломник окрім того, що теж хоче споглядати місто з висоти храму чи капличку в підземеллі, розуміє, що перебуває в християнській святині», – каже прес-секретар Тернопільсько-Зборівської архиєпархії отець Олег Харишин.

Він додає, що у храмі завжди є присутні священики, які можуть розповісти не лише про підземелля, а я й про ікони, про історію постання катедрального собору в Тернополі.

Тим часом у ТІЦ ще планують пристосувати підземелля замку для ділового туризму.

«Ми спілкувалися з естонцями, які займаються бізнес-туризмом. Вони кажуть, що в них на півроку вперед вже все розписано щодо проведення різноманітних конференцій. Їхня фішка – ділові конференції проводять у лісі. Ми можемо для цього облаштувати підземелля замку. В цьому теж буде своя родзинка. Тим паче, що великі компанії, як виявилося, вже об’їздили з конференціями та своїми заходами великі населені пункти і їм цікаво зараз відкривати для своїх працівників невеликі міста. Тому зараз працюватимемо над концепцією розвитку ділового туризму», – окреслив ще один можливий напрямок розвитку туризму в Тернополі Тарас Ковальчук.

Андрій Вацик

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку