На Тернопільщині реформа децентралізації дала поштовх до наведення порядку

На Тернопільщині реформа децентралізації дала поштовх до наведення порядку

Нові ОТГ мають постати довкола Зборова, Ланівців, Хоросткова Гусятинського району та смт. Товсте Заліщицького району.

Володимир Гройсман запевнив, що попри певні труднощі процес створення ОТГ проводитимуть виключно на добровільній основі / фото  УНІАН

Тернопільщина залишається одним з лідерів із впровадження реформи децентралізації за кількістю створених об’єднаних територіальних громад. Вони охоплюють уже 34% території області.

Частина сіл ще вичікує, аналізуючи досвід першопрохідців, водночас в окремих містах та селищних радах з нетерпінням чекають рішення ЦВК і оголошення виборів, які мають відбутися у жовтні цього року.

Зокрема, нові ОТГ мають постати довкола Зборова, Ланівців, Хоросткова Гусятинського району та смт. Товсте Заліщицького району.

Довкола останнього вирішили об’єднатися 25 сіл, які займають орієнтовно піврайону, чисельність потенційної громади складе 19 тис. осіб.

«Якби раніше створили ОТГ, мали б уже десятки мільйонів»

«Півроку тому подали усі документи в ЦВК. Тепер чекаємо. На прикладі тієї ж Байківецької громади та інших бачимо, скільки згаяно часу. Якби ми раніше створили ОТГ, то уже отримали б на розвиток громади десятки мільйонів. А це ремонт доріг, заміна вікон, котлів у дитсадках та школах, перекриття дахів на об’єктах соціальної сфери», – каже селищний голова Товстого Іван Проданик.

Він додав, що при підготовці документів виникали певні проблеми, оскільки одне з сіл майбутньої громади – Свидова – розташоване на території Чортківського району. Втім, згодом це законодавчо врегулювалося. Однак після подачі документів у ЦВК з сільради Свидової надійшов лист, що вони передумали об’єднуватися, оскільки вирішили, що їм вистачить власних доходів завдяки місцевому агропідприємству, зареєстрованому в селі.

Наразі у Товстому не знають, чи братиме ЦВК даний лист до розгляду. Якщо так – документи на створення ОТГ доведеться готувати заново, а це знову втрата часу.

«А могли б уже отримувати кошти на громаду і братися в першу чергу за дороги. У Товстому три роки тому відремонтували центральну дорогу, тепер ще подекуди на трасах провели ямковий ремонт, але загалом по селах їхати неможливо. А із створенням громади цю проблему б почали вирішувати. Загалом ми б могли самі себе утримувати, тоді як зараз є сільради, які 3 місяці – без зарплати», – зауважує Іван Проданик.

Завдяки власним доходам селищна рада цього рок змогла забезпечити 20% співфінансування на завершення реконструкції очисних споруд, передбачивши в бюджеті на ці цілі 931 тис. грн, ще 3,8 млн грн очікують від ДФРР.

Минулого року селищна рада скерувала на реконструкцію каналізаційної системи 581 тис. грн, ДФРР надав 3,2 млн грн. Зараз у селищі вже діє каналізація, але стоки через аварійний скид потрапляють у річку неочищеними. В Товстому розраховують, що очисні споруди вдасться запустити до кінця року.

Станеться це вже і рамках ОТГ чи таки селища наразі невідомо.

На Тернопільщині планують загалом створити 40 ОТГ / фото УНІАН

Малочисельним ОТГ доведеться об’єднуватися далі

Власне, небажання об’єднуватися окремих багатших сіл, які, скажімо, мають на своїй території АЗС і їм цілковито вистачає отриманих доходів, обговорювали минулого тижня на Тернопільщині в рамках форуму «Децентралізація – основа формування ефективної системи управління та місцевого розвитку».

Водночас Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що навіть попри такі випадки процес створення ОТГ проводитимуть виключно на добровільній основі. Хоча це і може сповільнити втілення реформи з децентралізації.

Ще однією проблемою, яка потребує вирішення, стало неспроможність малих громад. Виявилося, що частина ОТГ кількістю до 5 тис. не можуть заробити на себе. Чимало таких і на Тернопільщині. Вихід з ситуації – в укрупненні, однак хто спонукатиме їх до цього процесу наразі не зрозуміло.

На думку Гройсмана, ключовим в процесі укрупнення має стати фінансовий чинник. Мовляв, якщо громади не матимуть достатньо коштів, в них не буде іншого виходу, як іти на укрупнення.

«Для того, що стати багатшими їм треба далі об’єднуватися. Це треба робити консенсусним шляхом. Головна мотивація – ресурси і повноваження, тим більше, що невдовзі ми землі за територією населених пунктів також передамо в підпорядкування громадам», – озвучив стимули для укрупнення або створення нової ОТГ Володимир Гройсман.

На Тернопільщині об’єднатися запропонували уже 5-ьом створеним ОТГ, щоб покращити їх функціонування.

В рамках нової адмінструктури в Тернопільській області пропонують залишити 4 райони замість 17-ти / УНІАН

Кількість районів в областях скоротять

Черговий етапом реформи, за даними першого заступника міністра регіонального розвитку В’ячеслава Негоди, стане укрупнення районів. В Тернопільській області замість 17 пропонується залишити чотири.

«За основу можна взяти поділ на госпітальні округи, водночас структуру районів можна формувати й за іншими принципами. Укрупнюватимемо райони, де ОТГ покриває всю територію району чи більшу його частину, або двох сусідніх», – поділився планами В’ячеслав Негода.

Під час форуму з питань впровадження реформи децентралізації представник Ради Європи, спеціальний радник уряду України з питань децентралізації Даніель Попеску зауважив, що передбачуваними є дискусії та можливий ментальний спротив укрупненню районів.

«Франція нещодавно об’єднала 22 метрополії у 13, у країні точаться дискусії щодо скасування департаментів, утворених ще за Наполеона. Греція зменшила кількість районів з півсотні до півтора десятків, Данія з 14-ти районів зробила 5. Прагнення до ефективності підштовхує всю Європу до подібних змін. Я розумію, що в Україні районний рівень зафіксовано у Конституції, відтак не розраховую на швидкі зміни у цій галузі. Однак те, що субрегіональний, районний рівень треба реформувати, є очевидним», – підкреслив Попеску.

За його даними, проведені опитування показали, що громадська підтримка децентралізації з кожними роком зростає.

«Понад 60% жителів об’єднаних територіальних громад кажуть, що після об’єднання їхнє життя покращилося», – відзначив Попеску.

«Реформа змінює обличчя регіону»

Голова Тернопільської ОДА Степан Барна додає, що аргументів на користь об’єднання – чимало.

«Доходи у 26 створених ОТГ зросли в 4 рази, це 355 млн грн. Розширення повноважень дає нові можливості. Реформа децентралізації дала поштовх до наведення порядку. Тепер кожна громада зацікавлена в легалізації бізнесу, працівників, в ринковому коофіцієнті плати за землю. Бо все це – доходи громади. За три роки децентралізації сума доходів на одного жителя громади зросла майже вчетверо і нині становить 901 грн, а було 240. Це демонструє, як ефективно може працювати ОТГ», – зауважив голова ТОДА.

Власне, в об’єднаних громадах, які очолили здібні менеджери, результати не забарилися. Для прикладу, бюджет Шумської ОТГ, в яку об’єдналися 22 тис. осіб із 35 сіл, зріс у 15 разів.

Байковецька громада Тернопільського району увійшла у двадцятку кращих ОТГ України з найвищими показниками власних доходів на одного мешканця. І це відчувають жителі всієї громади. Зокрема в селі Стегніківці Байківецької ОТГ люди не можуть натішитися новій дорозі, на якій зараз діти катаються на скейтах та роликах. Хоч донедавна вона була в жалюгідному стані. Як, врешті, і дороги в багатьох селах громади, які не ремонтувалася років 60.

В громадах створюю поліцейські станції, пожежні команди, амбулаторії.

«Ми максимально наближуємо послуги до людей. Покращується інфраструктура. Коли востаннє в області проводилися такі масштабні роботи? Все це – на фоні перевиконання місцевих бюджетів, за 6 місяців доходи порівняно з минулим роком зросли на 50%! Реформа з децентралізації повністю змінює обличчя нашого регіону», – відзначив Степан Барна.

В’ячеслав Негода висловив переконання, що чим швидше втілиться реформа, тим швидше люди у селах стануть жити заможніше.

«Є подекуди опір чиновників, деякі громади «набили синяки», бо реформа – це не прогулянка по парку. Але вже є фундамент, і тепер треба рухатися швидко, щоб досягнути тих результатів, на які орієнтувалися при запуску реформи. Треба вдосконалювати тимчасові плани щодо кількості громад і оперативно реагувати на виклики, які виникають. Щоб у жовтні 2020 року провести чергові місцеві вибори вже за новою системою», – озвучив дедлайн реформи В’ячеслав Негода.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter