На Тернопільщині завдяки опорним школам хочуть подолати величезний розрив в рівні знань між учнями міст та сіл

На Тернопільщині попри опір з боку вчителів та батьків учнів створюють опорні школи, якість навчання в яких має бути на рівні міських навчальних закладів. Наразі в області діє вже 8 таких шкіл. Про загальні тенденції в освітянській галузі Тернопільщини спілкуємося із заступником начальника управління освіти облдержадміністрації Ганною Зварич.

– У 2015-2016в області функціонувало 581 ДНЗ та 830 денних освітніх закладів, – каже заступник начальника управління. – У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації, починаючи з 1998/1999 навчального року,  зберігається тенденція щодо зменшення кількості учнів. Якщо у 1997/1998 навчальному році у 913 школах навчалося 169,4 тис. учнів, то у 2015/2016 кількість шкіл зменшилася до 830, а кількість учнів – на 38% до 105,2 тис.

Цього року органи місцевого самоврядування прийняли на сесіях рішення щодо закриття ще 4 навчальних закладів напередодні нового навчального року:  у Бережанському районі, Теребовлянському та 2 у Зборівському. Закривають через те, що там навчалося надто мало учнів – від 4 до 8. Тимчасово призупиняють роботу два навчальні заклади: у Харитонівці Заліщицького району та Осниківцях Лановецького району.

Також прийнято рішення про пониження ступеня двох шкіл з 1-3 ступеня до 1-2 ступеня. Така ситуація зумовлена демографічною ситуацією.

З метою надання дітям якісної освіти в сільській місцевості зараз починаємо створювати опорні школи. Тобто найбільша школа з кращою базою в селі стає центральною, до неї довозять дітей з сусідніх сіл. На Тернопільщині наразі є 8 опорних шкіл.

Багато є супротиву цьому процесу з боку як батьків, так і вчителів. Адже при створенні опорної школи інші школи стають філіями, є лише один директор, керівники прилеглих навчальних закладів вже стають завідувачами філій. Батьки ж хочуть, щоб дитина ходила вчитися у рідному селі. Але тут постає питання, що ми ставимо за основу для добра дитини: щоб вона отримала якісну освіту за 15 км чи продовжила ходити у школу свого села, але не отримала таких якісних знань?

Школа першого ступеня – початкова школа – має бути максимально наближена до учнів. Тому при створенні опорних шкіл довколишні школи буде понижено до першого чи першого-другого ступеня. Але вже здобувати середню освіту учням краще в опорних школах.

Це вимога часу, тому що школи, в яких навчається менше 25 учнів, тепер державою фінансуватися не будуть. Такі навчальні заклади ляжуть на плечі громад або райрад, тобто місцевих бюджетів.

«Виграють вчителі, які вміють використовувати сучасні технології»

– Реорганізація шкіл передбачає скорочення кількості педагогів?

– Зрозуміло, що в процесі реорганізації чимало людей залишаться без роботи. Але ні для кого не секрет, що в сільських школах працює чимало осіб поважного віку, які вже заслужили на відпочинок і вони змушені будуть на нього піти. Інші вчителі будуть працевлаштовані.

Згідно концепції нової школи, виграють ті вчителі, які працюють над собою, які готові подавати матеріал з використанням сучасних технологій. Власне в опорних школах будуть зібрані найкращі кадри. Це робиться для того, щоб дитина в селі могла отримати освіту такої ж якості, як дитина в місті. Бо цьогорічне ЗНО показало дуже великий розрив між цими дітьми. Здавалося б, у нас дуже багато вчителів вищої категорії, що свідчить про їхній високий професійний рівень. Але тоді питання, чому такий низький рівень знань учнів сільської школи, якщо там працюють такі фахові вчителі? Це означає, що дитина в селі немає доступу до якісної освіти, як наслідок вона буде неконкурентноздатною тоді, коли прийдеться поступати у вищий навчальний заклад.

Натомість опорні школи створять умови для забезпечення якісної освіти у сільській місцевості. При цьому створюється конкуренція на ринку праці, оскільки в опорні школи відбиратимуть найкращих. Це аналогічно до міських шкіл, коли батьки тільки приводять дитину і хочуть віддати її у клас конкретної вчительки, а не в паралельний. Чому? Бо ця вчителька має добре відношення до дітей, вона гарно пояснює. Так само зараз і у сільській місцевості виграють ті вчителі, які дають насправді якісні знання.

Водночас створення опорних шкіл вплине не лише на покращення знань учнів, а й на розвиток інфраструктури, адже саме там в першу чергу починають робити ремонт доріг, якими шкільні автобуси будуть довозити дітей з сусідніх сіл.

– Як відомо, з початком АТО чимало «Шкільних автобусів» було передано на потреби українських військових на сході України. Яка зараз ситуація в області із забезпеченням «Шкільними автобусами»?

– Напередодні навчального року чотири райони уже отримали нові автобуси «Богдан», ще 5 п’ять «Шкільних автобусів» доставлять в райони області протягом вересня. Окрім цього 31 автобус закуповується на умовах співфінансування, з обласного та місцевих бюджетів буде оплачено 30% від їх вартості. Із придбанням нової техніки, загалом у 2016/2017 навчальному році довозити дітей до шкіл будуть 147 «Шкільних автобусів». Потреба є більшою, особливо якщо врахувати, що збільшуватиметься кількість опорних шкіл. Дане питання вирішуватиметься вже під час навчального року.

– Чи забезпечені школи необхідною кількістю підручників?

– Цього року підручники для 4-7 класів купувалися уже не централізовано і на умовах співфінансування. 70% коштів було надано з держбюджету, 30% складали кошти місцевих бюджетів.  Для 8-го класу – 100% за кошти держбюджету. Водночас ми зіткнулися з тим, що не всі розпорядники коштів – директори шкіл у містах чи заввідділами освіти у районах та місцевих громадах – виявилися готові до зміни системи закупівлі. Бо треба було зробити передоплату, щоб видавництва могли закупити папір і станом на серпень уже надрукувати підручники. Хтось швидко відреагував, хтось – ні. Відповідно 80% шкіл матимуть підручники. Але ще 20% отримають підручники із запізненням, сподіваюся, що це станеться у жовтні.

– В рамках реалізації територіальної реформи новостворені місцеві громади отримали чималі кошти. Чи відбилося це на покращенні стану навчальних закладів?

– Територіальні громади самі визначають, який об’єкт для них є пріоритетним. Бачимо, що освітню галузь в громадах вважають важливою. За кошти Мінрегіону багато шкіл отримали сучасні спортмайданчики, у Козовій будується басейн, у навчальних закладах міняються дахи, встановлюють сучасні системи опалення. Фактично в кожній опорній школі вже є новий комп’ютерний клас. Нещодавно ми були в селі Потутори Бережанського району, де такий клас отримав 12 комп’ютерів, проектор, інтерактивну дошку. Зрозуміло, що все це ставить нові виклики перед вчителем, адже не кожен вміє всім цим користуватися. Окрім цього, за кошти державного бюджету в опорних школах заплановано створити хімічний клас, фізичний, біологічний. До проведення територіальної реформи чогось подібного настільки масово не робилося. Люди, які бачать ці зміни, теж тепер хочуть, щоб саме в них створили опорну школу.

Через виїзд учнів за кордон може настати брак робітників

– Яка ситуація з училищами, чи може відсутність державного замовлення призвести до закриття окремих ПТУ?

– В області прийнята регіональна програма розвитку профтехосвіти. Цього року ми вже не мали державного замовлення, натомість мали регіональне замовлення. Воно було меншим, адже формувалося відповідно до потреб спеціалістів в області.

Зараз іде процес оптимізації та об’єднання училищ на основі кращих. Об’єдналися Заліщицьке ВПТУ легкої промисловості і Товстенський сільськогосподарський ліцей, Чортківське ВПТУ і Буданівське – вони готуватимуть кухарів, працівників готелів, фахівців в галузі туризму. У Тернополі об’єдналися ліцеї моделювання одягу та сфери послуг і туризму.

Загалом серед учнів найпопулярнішими є саме тернопільські училища, оскільки вони мають найкращу матеріальну базу. Серед районних –  Бучацьке училище, яке готує трактористів та  електромонтерів, Кременецьке (столяри, зварники, майстри з ремонту автомобілів, перукарі) і Чортків . Почаїв,  Хоростків і Коропець продемонстрували найслабші результати з набором, тож стоятиме питання про їх об’єднання з кращими училищами.

Ще є одна проблема в тому, що у нас активно рекламують себе училища Польщі і багато учнів їдуть на навчання туди. З одного боку, через це зменшується кількість учнів для місцевих ПТУ, окрім цього ми розуміємо, що молоді люди після навчання в Польщі докладуть зусиль, щоб лишитися там працювати, вони вже не повернуться. І ми втрачаємо не лише інтелектуальний потенціал, в Україні буде брак фахівців робітничих професій.

– На початку року тернопільське училище ресторанного сервісу опинилося в епіцентрі скандалу через непедагогічні методи виховання директора училища Андрій Каплуна. Чи залишився Каплун після відкритого кримінального провадження та проведених галузевих перевірок працювати в системі освіти?

– Це був дуже прикрий випадок для кожного освітянина. Насамперед тим, що порушувалася гідність дитини. Міністерство освіти відреагувало на події в училищі, з директором було розірвано трудові відносини. Згодом він програв суд Міністерству. Але тепер Апеляційний суд прийняв інше рішення. Ми були запрошені до розгляду справив Апеляційному суді як третя сторона. У зв’язку з тим, що був відсутній наш юрист, ми написати лист з проханням перенести слухання. Але суд не дослухався до цього прохання. Оскільки ми третя сторона, то суд міг розглядати дані справу і без нас. Ми лише знаємо, що Апеляційний суд він виграв. Тепер все залежить від Міністерства – поновить воно з ним контракт чи ні. Наразі ще невідомо про остаточне рішення, оскільки Апеляційний суд відбувся буквально минулого тижня.

УНІАН в Google News