Військовий комісар Тернопільщини: "Ми всі багато говоримо про права, а забуваємо про обов’язки"

Попри чималу кількість юнаків, які вирішили уникнути служби в армії, Тернопільщина на 100% виконала планове завдання під час весняного призову до ЗСУ. Про особливості призовної кампанії, набір контрактників та необхідні зміни в законодавстві для дієвої боротьби з «ухилянтами» кореспонденту УНІАН розповів обласний військовий комісар Володимир Катинський.

– Як пройшов весняний призов на Тернопільщині?

– Ми забезпечили ту кількість призовників, яку було необхідно. 260 юнаків скерували у Збройні сили України, 110 –  в прикордонні війська, 100 – в Національну гвардію, і ще майже 20 – в державну службу спеціального транспорту. Райони справили по різному, але головне, що загалом завдання ми виконали. Зараз уже починаємо підготовчі заходи до наступного призову.

«Штраф за неявку за повісткою – просто смішний»

– Яка робота ведеться щодо осіб, які ухиляються від призову до війська?

– Ми подали списки «ухилянтів» в Національну поліцію. Це вже їх робота здійснювати розшук, затримання та доставку таких осіб у військовий комісаріат. Загалом у цих списках – понад 10 тисяч осіб. Під час проведення призову поліцейські виявили орієнтовно 200 з них. Після складеного адмінпротоколу «ухилянтів» скеровують на медкомісію, де лікарі визначають, чи призовник придатний для несення служби. Якщо людина придатна, її відправили в армію, якщо ні – то повертається додому.

Щодо адмінпротоколу, то штраф там просто смішний – до 85 грн. Тому ми виступаємо за збільшення штрафу за неявку у військкомат після отримання повістки. Бо призов на строкову службу – це не є прохання, це обов’язок кожного громадянина, прописаний у Конституції. Ми всі багато говоримо про права, а забуваємо про обов’язки. На жаль, поняття обов’язків знівельовано. Призов на строкову службу – це обов’язок людини призовного віку: піти в збройні сили і навчитися захищати Україну. Захист батьківщини – це почесний обов’язок. Військовослужбовців в зону АТО не скеровують, їх заборонено залучати до будь-яких воєнних дій, тому ухилятися від строкової служби немає причини.

Ще одна складність – Національна поліція не може зайти додому. Треба вносити зміни в чинне законодавство, ми вже подали відповідні пропозиції. Щоб в час призовної кампанії, коли є списки призовників, поліція отримала право заходити в помешкання. Поліцейські не проводитимуть обшуки, їх цікавитиме лише конкретна особа, яка ховається вдома, а іноді ще й махає ручкою з вікна  поліцейському та представнику військкомату, і при цьому цю людину не можливо звідти забрати. Коли зміни внести, я думаю показники з призовом значно покращаться.

– Місцеві ради ідуть на зустріч військкомату під час призовної кампанії?

– З райрадами є співпраця, щодо сільрад та об’єднаних громад – далеко не зі всіма. Є ради, які саботують дані процеси: відкрито чи приховано. Списки таких рад я передав голові облдержадміністрації для реагування. Є голови сільрад, які попереджають юнаків про те, що в село приїхав представник військкомату, обдзвонюють їх і закликають ховатися. Як з цим боротися? Відключити мобільний зв’язок? До кримінальної відповідальності його теж не притягнеш. Отакі в нас деякі «патріоти», і це в умовах, коли держава веде війну.

«50% демобілізованих погоджуються служити за контрактом»

– Які тенденції щодо набору бажаючих служити в армії на контрактній основі?

– Продовжується агітація щодо набору вмотивованих громадян на військову службу за контрактом. За півроку планове завдання виконано на 56%. Це добровільний відбір, але є план, оскільки визначили, що для того, щоб не проводити мобілізацію, необхідно набрати певну кількість контрактників. Насамперед, робота проводиться з тими, хто вже демобілізувався, з випускниками профтехучилищ та вузів, особливо тих, де була військова кафедра.

Зараз спілкуємося з демобілізованими п’ятої хвилі, багато з них готові підписати контракт, тільки кажуть, що хочуть місяць-півтора відпочити і побути вдома з рідними. Орієнтовно 50% демобілізованих погоджуються продовжити службу, щойно перепочинуть.

– В соцмережах родичі учасників АТО нарікають, що хоч вже є наказ про демобілізацію, тримають бійців на сході до крайнього можливого терміну…

–  Вони повинні такі нарікання адресувати тим, хто ховається і не хоче захищати свою державу. Бо коли можуть демобілізувати військовослужбовців ті військові частини, які стоять на передовій? Тільки коли прийде заміна. Якщо просто оголити передову, то ворог піде вперед. А у такому випадку одразу доведеться оголошувати мобілізацію. Тому щойно прийде заміна – одразу буде проведена ротація. Робота в цьому напрямку ведеться, проводиться формування підрозділів та частин. Тих, хто на передовій, невдовзі теж замінять.

– Яка ситуація із забезпеченням земельним ділянками учасників АТО?

– Станом на 1 липня в області 3 тис. 426 учасників АТО отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою загальною площею 1,432 тис. га. Єдине, що не завжди можна надати землю всім бажаючим в тому місці, де вони хочуть, бо земельні ділянки мають певні межі.

З учасниками АТО, які зверталися з проблемами, я особисто їздив у земельні відділи і ми намагалися знайти вихід з ситуації. Скажімо, на Кременеччині земельна ділянка, яку надали для бійців АТО, колись належала заводу. Досі вона не передана в державну власність, там виникли певні затримки.

Також є проблема в Тернополі, оскільки всі б хотіли земельну ділянку саме тут, але зрозуміло, що є якісь межі. По решті районів питання якщо й виникають, то одразу вирішуються, голови місцевих рад та райдержадміністрацій ідуть на зустріч.

– Як щодо інших гарантій для бійців АТО, зокрема безкоштовного лікування?

– У нас достатньо лікувальних закладів, де безкоштовно можуть прийти реабілітацію та лікування учасники АТО разом з сім’ями, з дітьми. Я особисто з сім’єю провів час в реабілітаційному центрі в Більче Золотому. Там для бійців АТО виділено цілий корпус.

В обласній психо-неврологічній лікарні також є місця для «атовців», адже ті, хто побували на передовій, однозначно мають певні психологічні травми. І чим швидше людина звернеться за допомогою, тим швидше покращиться її самопочуття. Готові допомогти воїнам АТО і волонтери-психологи.

Є ще лікувальний заклад на півдні області в Заліщицькому районі. Наразі виділені для бійців АТО місця в реабілітаційних закладах повністю не заповнені, черг немає. Можливо, ще не кожен прийняв рішення для себе пройти реабілітацію та підлікуватися.

– Які перспективи нових військових містечок на Тернопільщині?

– Цього року стоїть питання відновлення військового містечка в Теребовлі, кошти на це виділено. Розраховуємо, що до кінця року воно почне діяти.

Також заплановано відновити військове містечко в Чорткові. Робоча група на чолі з головою облдержадміністрації Степаном Барною вже виїжджала туди, визначила, які об’єкти потрібно відновити і скільки на це потрібно коштів. Ведеться мова, щоб в Чорткові військове містечко відновити у 2017 році.

Третє військове містечко є задум облаштувати в Бережанах. Там мінімальні затрати, оскільки воно функціонуватиме на базі колишньої колонії. Наразі вирішується питання про передачу даних приміщень пенітенціарною службою на баланс Міністерства оборони, після чого в них буде розміщено підрозділи військової частини. Можливо, це теж вдасться зробити ще цього року.

Відповідно коли війна закінчиться, тернопільська артилерійська частина, яка за час проведення АТО зросла в 2,5 рази, уже матиме де розміститися.

УНІАН в Google News